Чи зима біліє, а чи вишні, Що так щедро квітнуть у маю? Я на стежку мудрості вже вийшла, Та чомусь себе не пізнаю… Срібні пасма, вибілені скроні, І чомусь смутна моя душа… Глибоко поморщені долоні, Сірий смуток в душу поспіша.
Скоро зима
Комментарии
Показать предыдущие комментарии
