Історична довідка
Село Чорбівка виникло, вірогідно, у 18 ст. У 2-й пол. 18 ст. Катерина II подарувала ці землі ген.-майору М. Ф. Чорбі (з цього часу починає вживатися нова назва села). (З інших джерел село засноване у 1776 році генералом Н. Ф.Чорбою.) На початку 19 століття Чорбівка належала предводителю дворянства Кобеляцького повіту М. Ф. Чорбі, який до 1812року мав завод скакових арабських коней. У 1800 році побудував Святодухівську церкву, при якій існували бібліотека та церковнопарафіяльна школа. За переписом 1859 у Чорбівці Кобеляцького повіту налічуувалось 89 дворів, 451 мешканців. Працювали цегельний завод, ткацька фабрика, водяний млин, ґуральня та білильня. У 1861році збудували Миколаївську церкву, при якій були земська школа і школа грамоти. У 1900 році в селі — 105 дворів, 860 ж.; у 1910 — 118 дворів, 660 ж. 1905 у Чорбівці сталося селянське заворушення. Радянську владу проголошено в січні 1918. У 1925 організована ТСОЗ «Нова громада», 1929—31 — артілі «Спільне життя» та «13-річчя Червоної Армії». У 1926 в Чорбівці Кременчуцького округу — 160 дворів, 740 ж. 1932—37 Чорбівка входила до складу Кобеляцького р-ну Харківської обл. Під час голоду 1933 в селі померло 125 чоловік. У роки німецько-фашистської окупації (17.ІХ 1941—25.ІХ 1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 107 чоловік. У селі була центральна садиба колгоспу ім. І. В. Мічуріна (зерново-буряківничого напряму, тваринництво), будинок побуту, відділення зв'язку та Ощадбанку, неповна середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, Будинок культури на 600 місць, бібліотека (13,5 тис. од. зб.). 1958 споруджено меморіальний комплекс, присвячений воїнам-односельцям, що полягли (78 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни. У Чорбівці— братська могила радянських воїнів, які загинули (7 чол.) під час визволення села 1943 від гітлерівців. На околицях села виявлено поселення черняхівської культури. На тер. сільради збереглися залишки 87 курганів.
